• Кулі примхливі, як дівчата, - вибирають найкращих... © Ліна Костенко

• Втім, жінка - як музика, її можна любити навіть не розуміючи... © Ліна Костенко

• Ті, що народжуються раз на століття, умерти можуть кожен день... © Ліна Костенко

• Підлість послідовна, як геометрія, - вибирає найчесніших... © Ліна Костенко

• Віддай людині крихітку себе. За це душа поповнюється світлом. © Ліна Костенко

• Єдиний, хто не втомлюється, - час... А ми живі, нам треба поспішати... © Ліна Костенко

• Коли в людини є народ, тоді вона уже людина. © Ліна Костенко

• Марудна справа — жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і втрачає талію. © Ліна Костенко
• Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний. © Ліна Костенко
• І тільки злість буває геніальна.

           Господь, спаси мене від доброти!

          Така тепер на світі коновальня,

          що треба мати нерви, як дроти.

           © Ліна Костенко

• Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.

           Не бійся правди, хоч яка гірка,

           не бійся смутків, хоч вони як ріки.

           Людині бійся душу ошукать,

           бо в цьому схибиш - то уже навіки.

             © Ліна Костенко

• Триста років ходимо по колу. І жах не в тому, що щось зміниться, — жах у тому, що все може залишитися так само. © Ліна Костенко
• Огидна річ — наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас. © Ліна Костенко