Чи знаєте ви, що таке мільйон згуртованих, об’єднаних, налаштованих на боротьбу за свободу людей? Людей, що вийшли показати, що вони ЛЮДИ, а не стадо слухняних, покірних овець, яких задовольняє подачка від влади: старанно працюй за копійки і будь цим задоволений, думати тобі не треба, за тебе подумає влада, а те, що вона живе у палацах і замках, то це так і має бути. Постійна покірність нашого народу так привчила владу до безкарності, до самодурства, що високопосадовці й не уявляли, що ця «сіра маса» може чинити спротив. Тож побиття студентів на Майдані, які посміли підняти голос і ставити вимоги, було для влади належним наведенням порядку. Та виявилось, що для людей це була остання капля, яка переповнила чашу терпіння.
МАЙДАН – це мільйони очей, які горять свободою, це рішучість боротися з корумпованою владою, це відчуття потужної сили, яка змете на своєму шляху все нице і підступне, це така велич духу сильної нації, що перехоплює подих у кожного, хто стоїть на Майдані і вселяє переконаність у перемозі, надихає на боротьбу, адже ти не один, нас мільйони і наша справа вірна і праведна! Саме тому українці почали дивувати весь світ, висвітлення подій на Майдані не сходило зі сторінок преси, з екранів телебачення в усіх країнах світу. А збісіла влада казилася і нічого крім знищення майданівців не придумала, адже волю українців завжди придушували війнами і голодоморами, упокорювали вбивствами і знущаннями. Та МАЙДАН – це ще й нескорена Небесна Сотня! Беззбройні люди з дерев’яними саморобними щитами проти озброєних до зубів «беркутівців» та російських снайперів! Вистояли, не дивлячись на щоденні смерті, бо допомагав увесь народ чим міг: продуктами, ліками, одягом, транспортом, а, головне, своєю небайдужістю!
А «воно» злякалося, втекло, накрало, повивозило все, що змогло потягти, сховалося десь у підпіллі у такого самого як і «воно», тільки підступнішого та ще підлішого.
|